Конспекти уроків

 

План-конспект уроку української мови (6 клас)

 

Тема. Відмінки іменників, їх значення. Поділ іменників на відміни

Мета: розширити й поглибити знання учнів про відмінки іменників; розвивати вміння визначати відмінки іменників, відмінкові форми, вміння доцільно вживати іменники в мовленні; виховувати старанність, охайність, любов до рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиця «Типи відмін іменників», кросворд

«Відмінок»

Чом, чом, чом, земле моя,

Чарує так лише краса твоя?

                               К. Малицька

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними й слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

 

II. Перевірка домашнього завдання

- Удома ви виконували вправу.  Перевірмо її виконання.

Додаткові запитання:

- Які роди має іменник?

- Які форми має іменник?

- Назвіть іменники спільного роду.

 

Ш. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності Проблемні запитання

1. Чи задумувались ви, навіщо потрібні відмінки?

2. Чим відрізняються форми іменників дідусь і дідуся, дідусі і дідусів?

- Як бачите, ще багато невідомого про відмінки треба вивчити.

- За відмінковими закінченнями іменники можна об'єднати у великі групи, які називаються відмінами.

Отже, тема сьогоднішнього уроку «Відмінки іменників, їх значення. Поділ іменників на відміни». (Запис теми у зошит)

IV. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- Назвіть відмінки (із запитаннями).

- Які відмінки називаються прямими, а які - непрямими?

- Провідмінюйте своє ім’я та прізвище (письмово).

2. Виконання прави

- Запишіть слова у три колонки, розподіливши їх за відмінками Д.в., З.в., О.в.

Дзвоником, свято, скелю, лісу, сцені, метелику, метелицею, пролісок, сміху, колодязю, маля, в’їзд, змією, м’ясу, прорізу, книгу, зсув, пікселю, здоров’ю, сьогодення, слимаком, снігу, скелю, малюнок, дядьком, матері.

-Підкресліть другу літеру слів. Продовжіть рядки поезії Любові Іванової «Моя рідна земля»:

Тут пахне земля восени падолистом,

Тут роси спадають на трави намистом,

Схвильований крик повесні журавля,

(І це моя рідна вкраїнська земля…)

 

V. Засвоєння нових знань

1. Робота з підручником.

Виконання вправ (усно).

2. Слово вчителя

Іменники можна об’єднати за відмінковими закінченнями у групи. Такі групи називаються відмінами. В українській мові чотири відміни. Відміна охоплює поняття роду, групи і, звичайно, відмінкові закінчення

3. Робота в групах

-   Розглянувши     таблицю,     розповісти     окремо     про     кожну     відміну.

 

VI.Закріплення знань, вироблення вмінь

1. Завдання

 - Підкресліть зайве слово

1)  Бажання, морозиво, поле, кошеня.

2)         Лоша, курча, скло, лисеня.

3)         Ім'я, тім'я, хлоп'я, сім'я.

2. Робота в парах

Накресліть таблицю, розподіліть іменники

І відміна	ІІ відміна	ІІІ відміна	ІV відміна

     Бібліотекар, дошка, гвинт, ягня, дім, вишня, любов, Ярина, ювілей, Десна, мураха, немовля, плющ, ніс, слово, курча, мати, честь, огірок, тривога, собака, тюль, невдаха, соня, добро, злість, яма.

 

VII. Підсумок уроку

1. Бесіда

2. Розгадування кросворду

Заповніть кросворд і прочитайте «сховане слово».

1) Назва пори року, що наступає після зими (Кл. в. одн.)

2) Приміщення, де зібрано книги, журнали, газети (Н.в. мн.)

3) Будинок у передмісті, де сім’я відпочиває влітку (Зн.в. одн.)

4) Грошова одиниця, яка зроблена з металу (Д.в. одн.)

5) Пристрій,   за  допомогою  якого  можна  розглядати     предмети,   що   не розрізняються неозброєним оком (Н.в. одн.)

6) Установа, у якій зберігаються великі суми грошей (Р.в. мн.)

7) Швидкісний вид транспорту, що рухається під землею (не відмін.)

8) Розділовий знак, що ставиться між однорідними членами речення або частинами складного (Р.в. мн.)

Весно, бібліотеки, дачу, монеті, мікроскоп, банків, метро, ком.

 

 

 

			1	в
2				і
			3 4	д
				м
		5		і
6				н
7				о
			8	к

3.Робота з епіграфом уроку

 

VIII. Домашнє завдання

Вивчити таблицю відмінювання іменників.

Виконати вправу підручника

 

 

 

 Тема: Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).

Мета: дати поняття про дієприкметниковий зворот, формувати вміння визначати його в реченнях, правильно інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами та вживати у таких реченнях розділові знаки; виховувати любов до природи; розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладання: підручник.

Хід уроків

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Виразно прочитати заздалегідь записані на дошці в дві колонки речення. У кожному з речень першої колонки визначити дієприкметник. У реченнях другої колонки - дієприкметник та залежні від цього дієприкметника слова. Якими розділовими знаками виділено дієприкметники із залежними словами на письмі? Як читаються речення з дієприкметниками й залежними від них словами?

Квіти сріблені росою.   Серце дівоче від людського ока заховане.   Копійка нажита трудом.

Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях. (В.Сосюра.)   Серце дівоче, від людського ока заховане, повне краси і снаги. (М.Вороний.)   Копійка, нажита трудом, збережеться довше легкого карбованця. (Нар.творч.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 18-19).

Виконання вправи 40.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати cпроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення, правильно їх інтонуючи. Визначити дієприкметникові звороти. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях.

І. Послухай, як трава росте, напоєна дощами. (П.Осадчук.) Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава. (Олександр Олесь.) Запахли сонцем яблуні в садах, од кореня натруджені по віти. (О.Довгий.)Медом яблуко налите зачепилось на гіллі. (В.Крищенко.) Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають. (Є.Гуцало.)

ІІ. А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть в недосяжних висотах зорею! (М.Самійленко.) Усіх слов’ян добру і правди учать залізом куті строфи “Кобзаря”. (Л.Дмитерко.) Поет в землі стає корінням густого лісу, званого Народ! (В.Коротич.) І сонцем весь осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій. (В.Швець.)

* Переписати речення, заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп), уставляючи пропущені літери й розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Підкреслити дієприкметникові звороти.

І. І пахне раннім сонцем і м..дком з..мля, ле..ким с..рпанком оповита. (Д.Луценко.) На заході ро..падаються останні в..шневі згустки, залишені сонцем. (М.Стельмах.) Навіки полюбив я білі хати, завихорені цвітом в..шняки і матіол в..чірні аромати (Д.Луценко.) Хліб ч..рствий, порізаний по скибі, все ж соло..кий з доброї руки. (А.Малишко.). Спасибі Вам, мамо, за всю доброту і пісню, залишену в спадок. (Д.Луценко.)

ІІ. Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов поп..ліє. (Леся Українка.) В душі – Карпати, синявою вкриті. (Д.Павличко.) Сплять с..виною закутані гори. (Б.Дегтярьов.) Гілля, ро..чахнуте на груші, ле..ку навіює п..чаль. (І.Доценко.) І ч..брецями день затоплений спустився низько до трави. (М.Стельмах.) Ніч, осяяна цвітом яблуні, затуман..на, мов роса. (Д.Павличко.) Біля хати сторож..ю стояли обнизані гудзиками насіння в..соченні мальви. (М.Стельмах.)

* Попереджувальний диктант. Дієприкметникові звороти підкреслити.

І. Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем. (В.Сосюра.) А більш од усього люблю я в партері, залитому світлом, сидіти в юрбі. (Л.Первомайський.) Спокоєм повиті сплять простори нив. (В.Сосюра.) З золота зіткане сяєво ллється. (М.Рильський.) Встають стежки, заплетені в тернини. (Д.Луценко.) Давно вже море ночі залило натомлене денним трудом село. (М.Рильський.) Ткану зорями теплу хустину ніч на тихе село одягла. (Т.Масенко.)

ІІ. А вирізана з верболозу гілка, як Україна, з нами розмовля. (Є.Гуцало.) Народжене у муках слово запам’ятається чи ні? (Л.Дмитерко.) Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене. (Л.Костенко.) Запам’ятати хочеш кожне слово, почуте десь зненацька, випадково. (Л.Дмитерко.) Із правдою розлучені слова кудись біжать по сірому перону. (Л.Костенко.) Є постаті, в минулому забуті. (Д.Павличко.)

ІІІ. Бриніла тиша, плетена зірками. (І.Драч.) До колосків, налитих туго, моя прихилена душа. (О.Довгий.) Тепле ніжне літо, волошками повите, посріблене дощами, живе в очах у мами. (А.Костецький.) І дихає на мене давниною огорнутий легендами курган. (М.Нагнибіда.) Прощай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий, убраний в раннюю росу! (М.Старицький.) І русий заєць, за ніч посивілий, майнув узори ткати в липняку. (І.Доценко.) На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, нашорошив вуха і аж залопотів у кущах. (М.Стельмах.)

*Робота з підручником. Виконання вправи 43 (І).

* Диктант з коментуванням.

І. Безмежний степ, укритий снігом, спав. (М.Старицький.) Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку (Д.Кремінь.) Вечір, що встав над селом, яблука, вмиті росою, синім укрив рукавом. (В.Сосюра.) На зорях настояну воду Десна разом з небом несла. (М.Сіренко.) На рівне плесо тихої Десни ляга туман, простелений на луки. (О.Довгий.) А з хмар, розкритих широко і синьо, несуть привіт весняні журавлі. (В.Сосюра.) Вночі всі будинки стали подібними, як люди в однакових пальтах, що заснули, вистунчені вздовж вулиць. (В.Коротич.)

ІІ. Наука – то криниця, викопана голкою. Вбиті в голову знання – то полова. Дружно спаяний нарід дуже схожий на граніт. Роботу, відкладену на завтра, прокленуть нащадки. Не смачний хліб, чужим ножем краяний. Здобутий працею камінь м’якший від дарованого бублика. Позиченими в сусіда зубами кістки не розгризеш. Сорочку, викроєну за чужими порадами, носитимеш уночі. Зло, завдане чужому теляті, окошиться на твоїй корові. В коня, купленого за ціною огірків, доля огіркова.

Народна творчість.

ІІІ. На цій землі, знекровленій од ран, розтерзаній ікластими хортами, жадану волю вимріяв Богдан, за неї в Берестечко йшов полками. (Д.Луценко.) Що ж то ниво, лихом збита, потом, кровію полита, нині сталося з тобою? (М.Старицький.) Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину, а я іду у морі ліхтарів, закоханий в безсмертну Україну. (В.Сосюра.)

* Навчальний диктант.Підкреслити в тексті дієприкметникові звороти.

Люди стояли півколом біля призьби. Серед гурту сидів сліпий кобзар, біля нього примостився хлопчик. Сухими руками кобзар перебирав струни почорнілої від давності кобзи.

У пісні мовилося, як варив козак пиво. Хто тільки не приходив його пити! Був турчин, був татарин, заходив шляхтич. Усі лежать мертві з тяжкого похмілля. А козацька шабля, вкрита іржею, висить у коморі. Нікому витягнути її з піхов та вияснити гартовану сталь.

Пісня хвилювала, тривожила. З такою піснею, навічно в серце вкарбованою, можна піти й на смерть. (За Ю.Мушкетиком; 80 сл.)

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.П.4, вправа 42.

 

 

Урок з української мови в 6 класі

Тема. Загальна характеристика частин мови.[1]

Мета: актуалізувати знання учнів з теоретичного матеріалу, здобутого у попередніх класах з розділу «Морфологія», зокрема про класифікацію частин мови; формувати вміння розпізнавати частини мови в реченні та тексті; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; виховувати любов до Батьківщини, до рідної мови.

Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі набутих знань.

Обладнання: підручники, інтерактивна дошка, таблиця-узагальнення, рушник, ґрона калини з листям, український віночок.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. На дошці на фоні синього неба і жовтого колосся спроектовано епіграф уроку.

 

Встає осінній ранок,

І оживає мова солов’їна.

Виходь-виходь на ґанок –

Тут У к р а ї н а!

                                                        Д. Чередниченко[2]

 

Слово вчителя

Щоб пригадати й узагальнити матеріал з теми, ми з вами продовжимо мандрувати країною Морфологія. А допоможе нам у цьому Лінгвіст.

ІІІ. Інсценівка «У країні Морфології».

Лінгвіст (говорить поважно). А ось і я! Я – Лінгвіст, знавець мови, бо лінгва – це мова (так говорили стародавні римляни). А хто вивчає мову, того називають лінгвістом. Пригадаймо, з якими мешканцями країни Морфологія ми вже з вами знайомі. Чи ви задумувались, відкіль оті у нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове – частини мови! Назвіть вивчені частини мови.

Діти виходять по черзі до дошки, називаючи частини мови.

Учень. Іменник

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло – визначати речі, –

ім’я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

Учень. Дієслово

Ну а візьмімо назву – дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Учень. Прикметник

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь ознаку чи прикмету.

Учень. Числівник  

Числівник може визначить тобі

число речей, порядок при лічбі.

Учень. Займенник  

А поспитай звичайного займенника,

за кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний  посередник

замінювать числівник і прикметник).

Учень. Прислівник

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

ознаки різні виражать при слові.

 

Учень. Сполучник

Сполучник каже: скромну роль я маю,

але слова у мові сполучаю.

Учень. Частка

І частка мовить: слово я службове,

але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

І так і ні, де треба, я скажу.

Учень. Вигук

А вигук може пролунать, як дзвін,

у мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура!» – гукнеш ти друзям неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав «відмінно!»

Учень

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх – красиві, поетичні!

«Відмінно» заслужив ти. Знов – чудово.

Це за любов найвища з нагород.[3]

Лінгвіст. Хто ж так назвав оці частини мови?

Учні (разом). Назвали вчені. Й підхопив народ!

Учні сідають на місця.

Слово вчителя. Яку частину мови не назвав нам автор цієї поезії Д. Білоус?

ІV. Робота з опорними таблицями.

На інтерактивній дошці таблиця «Частини мови».[4] На партах у дітей відксерені таблиці.[5]

Поміркуй!

Запитання до учнів.

·        Скільки в українській мові частин мов?

·        Скільки самостійних частин мови?

·        Чому ми називаємо їх самостійними?

·        Чим вони характеризуються?

·        Скільки й чому ми виділяємо змінних частин мови?

·        Яка роль службових частин мови?

Слово вчителя.

V. Поетична сторінка.

Давайте згадаємо з теорії літератури ознаки віршованої мови (рима, ритм). Пропоную вам закінчити рядки поезії про Україну, використовуючи риму (одну з ознак віршованої мови).[6]

1) Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща ... (у світі)!

2) Моя Україна – це ліс і озерця,

безмежні степи і чарівні ... (джерельця).

3) Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і річки ... (глибокі).

4) Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня ... (весела).

5) Це щира, багата, як світ, її мова,

Така мелодійна, крилата ... (чудова).

6) Її обереги – верба і калина,

Найкраща у світі – ... ( моя Україна).[7]

VІ. Клас ділиться на дві групи. З поезії, спроектованої на дошку,

·        І група («Лінгвісти») виписує іменники, визначає їх морфологічні ознаки.

·        ІІ група («Лексикологи») виписує прикметники, визначає рід, число, відмінок.[8]

Отже, ми повинні з’ясувати, за якими принципами мовознавці поділяють слова на частини мови. Їх чотири.[9]

Ви виписали іменники й прикметники.

– Що ви брали за основу під час виписування?

 Діти дають визначення частин мови.

Отже, перший принцип – смисловий.[10]

Слово лексикологам.

–       Де пояснюється лексичне значення слова?

–       Хто перший упорядкував словник слів із поясненням їхнього значення?

VІІ. Вчитель читає поезію М. Рильського «Мова». Учні уважно прослухають і назвуть дієслова.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.[11]

– Скажіть, який же другий принцип поділу слів на частини мови?[12]

– Морфологічний, оскільки ми визначали рід, число, відмінок іменників, прикметників, а це їх морфологічні ознаки.

VІІІ. Робота з підручником.

Виконання учнями вправи № 204 (письмово).[13] «Лінгвісти» виписують дієслова. «Лексикологи» – службові частини мови. Біля дошки учениця виписує перше речення і робить морфолого-синтаксичний розбір. Дає визначення однорідних членів. Робить висновок стосовно завдання.

Кожне слово цього речення є його членом, тобто має синтаксичну роль. Отже, третій принцип, за яким слова поділяються на частини мови – синтаксичний.[14]

Перевіряємо самостійну роботу учнів.

«Лінгвісти» виписали дієслова, визначили їх морфологічні ознаки. Пояснити, як утворені дієслова: процвітає, виспівує.

Останній (четвертий) принцип поділу слів за частинами мови – словотворчий.[15]

«Лексикологи» виписали службові частини мови.

ІХ. На дошці записана вправа.

Завдання: списати, підкреслити в кожному рядку зайве слово.

1.     Поет, вчитель, мова, легко.

2.     Українська, рідна, солов’їна, наполегливо.

3.     Ми, наша, своя, по-новому.

4.     П’ятий, шість, дванадцять, удвоє.[16]

Х. Інтерактивна вправа «Кольорова рефлексія».

Перед вами віночок – елемент українського національного одягу, на ньому різнокольорові стрічки. Виберіть той колір, який зараз вам найбільше підходить, з яким хочеться побути довше, «подружитись»:

1)    оранжевий – радість, задоволення;

2)    зелений – спокій, приємність;

3)    вишневий – піднесеність;

4)    білий – складно визначитися.[17]

Слово вчителя.

Отже, діти, наша мова така ж красива, мелодійна, багата, як ці смужки. Її скарби – в усній народній творчості.

Домашнє завдання. Виписати прислів’я і приказки з прислівниками, в яких узагальнюються народні погляди на культуру мовлення. Наприклад, говори мало, слухай багато, а думай ще більше.[18]

ХІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

 

 

---

[1] Слайд № 2 (тут і далі слайди з презентації Microsoft Power Point «Chastyny movy». ppt).

[2] Слайд № 3.

[3] Білоус Д. Г. Диво калинове (збірка). URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=22&page=2

[4] Слайд № 4, 5.

[5] Дмитренко Г. К. Українська мова. Навчальний посібник для 6 класу. Київ, 2006. 35 с.

[6] Слайд №  6, 7.

[7] Красоткіна Н. Моя Батьківщина – найкраща у світі! URL: http://krasotkina.com/вірші/Моя%20Батьківщина%20—%20найкраща%20у%20світі.html

[8] Слайд № 8.

[9] Слайд № 9.

[10] Слайд № 10.

[11] Рильський М. Т. Мова. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=184

[12] Слайд № 10.

[13] Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова. Підручник для 6 класу. Київ: Грамота, 2006. 86 с.

[14] Слайд № 10.

[15] Слайд № 10.

[16] Слайд № 11.

[17] Слайд № 12.

[18] Слайд № 13.